БОРУХ Василь Степанович
БОРУХ Василь Степанович
28.01.1973-12.07.2023
Позивний «Історик»
Старший солдат 116-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Спочатку був у складі 10-го окремого стрілецького батальйону ТРО.
Василь народився в селі Дрогомишль.
Проживав у Львові. Після школи здобув вищу освіту на історичному факультеті Львівського національного університету ім. І. Франка. Впродовж 30-ти років працював вчителем історії у Домажирській середній школі. Великий патріот своєї країни, чудова людина й справжній українець.
Пішовши добровільно в лави ЗСУ, він мужньо боронив українські землі від російських загарбників.
Без батька залишилися двоє дітей. Осиротіла і школа, у якій він навчав. Але пам’ять про Василя Боруха – жива. Про це свідчать добрі слова його учнів. Василь Степанович вмів знаходити спільну мову з кожною дитиною. Діти його любили.
У нашій пам’яті й серцях, він назавжди залишиться Героєм!
Загинув Василь Борух 12 липня 2023 року на Запорізькому напрямку. Воїну було 50 років.
За особисту відвагу при виконанні бойових завдань був нагороджений відзнакою «Честь і слава».
3 червня 2024 року на на фасаді Домажирської школи відкрили меморіальну дошку , щоб увіковічнити ім’я полеглого воїна – Василя Боруха.
У нього залишилася дружина, донька, син, рідні, друзі та побратими.
Поховали захисника на Марсовому полі Личаківського кладовища.
