ГЛАДКИЙ Мирослав Ігорович
ГЛАДКИЙ Мирослав Ігорович
03.04.1979-05.01.2024
Солдат Інженерно-саперного взводу 214 спец-батальйону OP FOR
Житель села Дубровиця. Народився в села Грусятичі Жидачівського району. Мирослав - найстарший син із 12 дітей багатодітної сім’ї. У 1994 році закінчив Грусятицьку 9-тирічну школу та вступив до Ходорівського ВПУ. В мирний час був вправним майстром-зварником. Строкову службу проходив у льотних військах у м. Острог.
Доля завела Мирослава на Яворівщину, де створив сім’ю з дружиною Іриною у селі Ясниська, привів на світ двох донечок – Мар’яну 2002 р.н. і Анну 2005 р.н.
У 2014 році життєва стежина привела Мирослава у с. Дубровицю, де поєднав своє життя із Марією, яка народила йому довгоочікуваного синочка Захара 2016 р.н. Впродовж 10 років у селі Дубровиця та околицях знали його «золоті руки», цінували як майстра, пишалися своїм воїном.
Призваний на військову службу 05.05.2022 року механіком-водієм інженерно-позиційного відділення Інженерно-саперного взводу 214 спец-батальйону OP FOR, з 27 липня 2022 року постійно перебував в районі Бахмуту.
Загинув 5 січня 2024 року у навечір’я Богоявлення поблизу населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області.
Відзначений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» за підписом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного та нагрудним знаком “Хрест хоробрих”(посмертно).
В Мирослава залишились батьки Катерина Йосипівна та Ігор Андрійович, дружина Марія, троє дітей, 8 братів і 3 сестри, бабуся Марія.
Поховали Героя у селі Ясниська.
