ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля
ПОВІДОМЛЕННЯ
про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮРОКЕЙП ЮКРЕЙН ЛЬВІВ"
45063081
(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають
відмітку у паспорті)
інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.
1. Інформація про суб’єкта господарювання.
Україна, 81500, Львівська обл., Львівський р-н, місто Городок, вул.Перемишльська, будинок 8, офіс 3 380674047922
(місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи - підприємця (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону)
2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи.
Планована діяльність, її характеристика.
Будівництво і експлуатація Львівської вітроелектростанції на землях та території, що знаходиться в межах Львівського та Яворівського районів Львівської області (за межами населених пунктів), загальною потужністю 100 МВт з необхідною інфраструктурою: ПС 110/35 кВ, підземні кабельні лінії орієнтовною довжиною 35 км та підземною лінією видачі потужності орієнтовною довжиною 17 км. Передача виробленої на ВЕС електроенергії в об’єднану державну електромережу буде здійснюватися через існуючу високовольтну підстанцію ПС 330 кВ «ЛьвівЗахідна» НЕК «УКРЕНЕРГО». Генерація електроенергії здійснюватиметься за рахунок відновлюваного джерела енергії – вітру, орієнтовний термін експлуатації ВЕС – 25 років і може бути продовжений залежно від технічних характеристик обраного типу основного обладнання ВЕС. За результатами інженерно-геологічних вишукувань території, на якій планується розміщення вітроенергетичних установок, та консультацій з виробником вітроенергетичного обладнання буде прийняте рішення щодо типу фундаменту кожної вітроенергетичної установки. З метою розміщення вітроенергетичних установок (ВЕУ) цільове призначення земель змінюється на «14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» згідно з вимогами чинного законодавства України. Планова діяльність відноситься до другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» - Енергетична промисловість: (вітрові парки, вітрові електростанції, що мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше); - Сільське господарство, лісівництво та водне господарство: (зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».)
Технічна альтернатива 1.
Будівництво та експлуатація ВЕС потужністю 100 МВт із використанням сучасних вітроелектроустановок (далі – ВЕУ), одиничною потужністю від 3,6 МВт до 11 МВт у кількості від 9 до 28 одиниць (в залежності від потужності обраних ВЕУ). ВЕУ, які розглядаються до встановлення, характеризуються високою потужністю, ефективністю та надійністю. Обрання даних типів ВЕУ обумовлено необхідністю забезпечення ефективного використання вітрового потенціалу, мінімізації площі відведення земельних ділянок, зменшенням впливу на навколишнє середовище. З метою мінімізації впливів на орнітофауну та кажанів видача потужності в об’єднану державну електромережу передбачається підземною лінією.
Технічна альтернатива 2.
З метою генерації 100 МВт встановленої потужності, розглядався варіант будівництва сонячних електростанцій (СЕС) на території Городоцької та Новояворівської міських громад у Львівському та Яворівському районах Львівської області (за межами населених пунктів), однак у зв’язку із відсутністю вільних земельних ділянок площею орієнтовно 200 га, придатних для розміщення генеруючого обладнання СЕС вказаної потужності, зазначена технічна альтернатива визначена неможливою.
3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.
Львівська обл. Львівський р-н та Яворівський р-н, за межами населених пунктів
3.1 Територіальні громади, які можуть зазнати впливу планованої діяльності.
Городоцька міська громада, Новояворівська міська громада, Івано-Франківська громада
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1.
Львівська обл. Львівський р-н та Яворівський р-н, за межами населених пунктів.
Будівництво вітроелектростанції потужністю 100 МВт з необхідною інфраструктурою передбачається на території Городоцької та Новояворівської міських громад у Львівському та Яворівському районах Львівської області (за межами населених пунктів) у відповідності до містобудівної документації щодо розташування вітрополя ВЕС з його інфраструктурою: «Детальний план територій для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів Львівської вітроелектричної станції потужністю 100 МВт (облаштування майданчиків вітроенергетичних установок (ВЕУ)) в межах Городоцької територіальної громади Львівської області та для будівництва трансформаторної підстанції ПС 35/110 кВ Львівської вітроелектричної станції потужністю 100 МВт в с. Речичани», затверджений
Рішенням Городоцької міської ради Львівської області (55 сесія восьмого скликання) за №24/557959 від 21 листопада 2024 р. «Про затвердження детального плану території для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів Львівської вітроелектричної станції потужністю 100 МВт (облаштування майданчиків вітроенергетичних установок (ВЕУ)) в межах Городоцької територіальної громади Львівської області та для будівництва трансформаторної підстанції ПС 35/110 кВ Львівської вітроелектричної станції потужністю 100 МВт в с. Речичани»; «Детальний план територій для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів Львівської вітроелектростанції потужністю 100 МВт на території Бердихівського старостинського округу Новояворівської територіальної громади Яворівського району Львівської області (кадастровий номер:
4625880400:01:000:1114 (загальною площею - 14,8642 га); кадастровий номер:
4625880400:04:000:0473 (загальною площею - 29,7552 га); кадастровий номер:
4625880400:04:000:0477 (загальною площею - 6,6720 га); кадастровий номер:
4625880400:04:000:0476 загальною площею - 30,5 га) (землекористувач ТзОВ «ЮРОКЕЙП ЮКРЕЙН ЛЬВІВ») та на території Добростанського старостинського округу Новояворівської територіальної громади Яворівського району Львівської області орієнтовною площею - 4 га (землекористувач ТзОВ «ЮРОКЕЙП ЮКРЕЙН ЛЬВІВ»), затверджений Рішенням
Новояворівської міської ради (Сімдесят перша сесія VIII скликання) за №24/55-7959 від 21 листопада 2024р. «Про затвердження проекту Детального плану території для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів Львівської вітроелектростанції потужністю 100 МВт на території Бердихівського старостинського округу та на території Добростанського старостинського округу Новояворівської міської територіальної громади Яворівського району Львівської області (землекористувач ТзОВ «ЮРОКЕЙП ЮКРЕЙН ЛЬВІВ»)». Місце провадження планованої діяльності обумовлено також технічними та технологічними можливостями підключення до енергосистеми в районі розміщення проектованої ВЕС. З метою розміщення ВЕУ передбачено використання земельних ділянок (категорія земель - «Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення») з відповідним цільовим призначенням («14.01 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій») згідно з вимогами чинного законодавства України. Ділянки встановлення ВЕУ обиралися виходячи з показників місцевого вітропотенціалу та можливості під’їзду до ділянок ВЕУ місцевими і польовими дорогами. Відстань від проектованих ВЕУ до найближчої житлової забудови становить понад 700 м.
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2.
Львівська обл. Львівський р-н та Яворівський р-н, за межами населених пунктів.
Розглядалися декілька варіантів розташування майданчика ВЕС. Був проведений поетапний аналіз територій для реалізації Проекту з точки зору вітрового потенціалу, доступності до мереж електропередачі, транспортної (логістичної) доступності, можливості отримання землі в оренду, урахування та виконання діючих норм щодо впливу на довкілля, містобудівного та санітарного законодавства України, включаючи нормативні обмеження щодо граничної висоти будівель/ споруд та розміри санітарно-захисних зон від ВЕУ тощо. За результатами визначення альтернативних варіантів можливого розміщення проектованої ВЕС та їх подальшої експлуатації було здійснено камеральне обстеження, а потім безпосередньо на місцевості, вивчення всіх обставин щодо вибору варіантів перспективного будівництва. В основу вибору були покладені кілька критеріїв, це: рельєф; наявність охоронних територій; кількість земельних ділянок, які будуть вилучатись, дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства та ін. При виборі ділянок також враховувалися охоронні зони, що встановлюються чинним законодавством, затверджених детальних планів території (ДПТ), містобудівних умов та обмежень (МБУО), вимогам щодо збереження існуючого природного ландшафту та зелених насаджень. Обрана, в результаті проведених досліджень, територія для розташування ВЕС з необхідною інфраструктурою є найбільш оптимальною з фінансової, технічної, екологічної та економіко-соціальної перспективи. За результатами поетапного аналізу території з точки зору вітрового потенціалу, технічної можливості підключення та доступності енергомереж, а також транспортної (логістичної) доступності і можливості отримання землі в оренду чи у власність, враховуючи вимоги і нормативні обмеження щодо граничної висоти будівель/споруд та розмірів санітарно-захисних зон від вітроенергетичних установок, встановлено, що обрана територіальною альтернативою №1 територія є найбільш оптимальною для реалізації планованої діяльності.
4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності.
Метою будівництва запланованої ВЕС є виробництво електроенергії для надійного енергозабезпечення Львівської області та зменшення залежності України від зовнішніх джерел енергії. Реалізація проектних рішень з виробництва електроенергії за рахунок вітру (будівництво та експлуатація ВЕС) дозволить покращити стан довкілля за рахунок скорочення викидів парникових газів у атмосферу, що відповідає зобов’язанням України, прийнятим згідно Паризької угоди 2015 року, Національному плану дій з розвитку відновлюваної енергетики на період до 2030 року, забезпечити регіон екологічно чистою електроенергією, створити нові робочі місця і інвестувати в місцеву економіку, покращити інфраструктуру регіону, посилити його туристичну та інвестиційну привабливість. Проект відповідає Енергетичній стратегії України до 2050 року, який передбачає відновлення енергетичного сектору за найсучаснішими технологіями, зміцнення стійкості системи та посилення енергетичної безпеки України і Європейського континенту в цілому, перетворенню України на енергетичний хаб Європи, який допоможе континенту остаточно позбутися залежності від російського викопного палива завдяки виробленій в Україні чистій енергії. Будівництво та експлуатація ВЕС буде мати позитивний вплив на соціально-економічне середовище області, району та громади, збільшиться відрахування до місцевого бюджету у вигляді податків та плати за використання земельних ділянок, тимчасове працевлаштування на період будівництва та постійне на період експлуатації, плата за сервітутне та орендне використання землі, а також інші платежі та збори, згідно з чинним законодавством. Проекти будівництва ВЕС і об’єктів супутньої електроенергетичної інфраструктури передбачають впровадження сучасних методів експлуатації, високого рівня технологічних процесів та якості будівельних матеріалів і обладнання, дотримання вимог екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища.
5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо).
В рамках реалізації Проекту передбачається встановлення від 9 до 28 сучасних турбін вітроелектроустановок (ВЕУ) одиничною потужністю від 3,6 МВт до 11 МВт. Модель ВЕУ будуть визначені на етапі розробки проєктної документації будівництва ВЕС. Сумарна встановлена потужність ВЕС - 100 МВт. Висота башти ВЕУ становитиме приблизно від 84 м до 160 м, діаметр лопатей від 120 – 230 м. Загальна площа земельних ділянок для розміщення фундаментів ВЕУ та ПС 110/35 кВ орієнтовно 30 га. Будівництво фундаментів ВЕУ та ПС 110/35 кВ відбуватиметься на земельних ділянках з відповідним цільовим призначенням, яке змінене/буде змінене на 14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій. Ділянки вільні від житлово-цивільної та промислової забудови. Також планується будівництво підземних кабельних ліній збору потужності довжиною приблизно 35 км та підземна кабельна лінія видачі потужності орієнтовною довжиною 17 км. Підземні кабельні лінії будуть прокладатися на глибині півтора метри, що ніяким чином не буде заважати обробці земельних ділянок. Передача даних від кожного ВЕУ забезпечується волоконно-оптичними лініями зв’язку між усіма об’єктами ВЕС, що прокладаються у одній траншеї з кабельними лініями. Під’їзні шляхи будуть прокладені по існуючим міжпайовим та місцевим проїздам та дорогам, таким чином буде поліпшено орієнтовно 25 км доріг. Щорічна генерація екологічно чистої електроенергії очікується на рівні приблизно 297.372 МВт*год.
6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами:
щодо технічної альтернативи 1.
Екологічні та інші обмеження планованої діяльності встановлюються природоохоронним законодавством України, включаючи Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про управління відходами», «Про охорону атмосферного повітря», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд України», Водний, Земельний та Лісовий кодекси України. Екологічні обмеження – дотримання: нормативів екологічної безпеки; розмірів санітарно-захисної зони; вимог наданих технічних умов (ТУ); вимог містобудівних умов і обмежень (МБУО); вимог ГКД 341.003.001.002-2000 «Правила проектування вітрових електричних станцій», ДСТУ 8339:2015 «Вітроенергетика. Вітроелектростанції. Оцінювання впливу вітроелектростанцій на навколишнє середовище», та інших нормативних документів; забезпечення належного технічного стану обладнання та споруд. Окрему увагу приділено Експертному висновку та Науковому звіту щодо впливу будівництва ВЕС на природні комплекси довкілля, флору і фауну в районі розташування ВЕС, моделюванню акустичного і візуального впливів; моделюванню впливу мерехтіння тіні. Санітарно-епідеміологічні обмеження: експлуатацію об'єкта здійснювати згідно з санітарними нормами та правилами; рівень акустичного впливу не повинен перевищувати нормативи, відповідно до ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму»; рівень електромагнітних випромінювань не повинен перевищувати нормативи відповідно до ДСанПіН 3.3.6.096-2002 «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань», ДСН 476-02 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів»; забезпечення виконання вимог ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів». СЗЗ для об’єктів електроенергетичної інфраструктури передбачені відповідно до чинних норм і правил, а також згідно ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій». Певний аспект планованої діяльності пов’язаний з ненормованими в України вимогами щодо миготіння тіні, рівні якого та зони впливу якого будуть визначені в звіті з ОВД за результатами моделювання зон впливу ефекту миготіння тіні. Санітарно-захисні зони (СЗЗ) та охоронні зони (ОЗ) для внутрішніх кабельних ліній та лінії електропередачі в межах вітрополя ВЕС встановлюються згідно з ДСН №239-96 «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань», ДСП № 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів». Рівні електромагнітних впливів ЛЕП, ПС регламентують ДСанПіН №198-97 «Державні санітарні норми і правила при виконанні робіт в невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно», затв. наказом МОЗ України від 09.07.1997р. №198, СОУ-Н ЕЕ 20.179:2008 «Розрахунок електричного та магнітного полів лінії електропередавання. Методика»), ГКД 341.004.001-94 «Норми технологічного проектування підстанцій змінного струму з вищою напругою 6-750кВ». Об’єкт не входить до видів виробництв і об'єктів І, II та III класу небезпеки за санітарною класифікацією підприємств, виробництв та споруд відповідно до ДСП-173-96. В межах планованої СЗЗ від ВЕУ житлова забудова, та об’єкти, прирівняні до неї – відсутні. Технічні обмеження визначені технічними умовами (ТУ) на приєднання ВЕС до енергомережі. Містобудівні обмеження: дотримання вимог МБУО, дотримання охоронних зон (ОЗ) та виконання заходів захисту існуючих ліній електропостачання, ліній зв’язку, систем водопостачання та водовідведення, інших лінійних об’єктів та інженерних комунікацій.
щодо технічної альтернативи 2.
Екологічні та інші обмеження аналогічні, як для технічної альтернативи 1, додатково крім вищезазначених обмежень будівництво СЕС на землях енергетики потребує додаткових зайнятих площ. Врахування та виконання екологічних та інші обмежень, які встановлені чинним законодавством, включаючи: дотримання нормативів та стандартів екологічної безпеки, розмірів санітарно-захисних та охоронних зон, в тому числі для СЕС, кабельних ліній електропередачі, технічних умов, містобудівних умов та обмежень, а також вимог щодо проектування та оцінки впливу СЕС на навколишнє середовище, дотримання санітарних норм і правил експлуатації об'єкта, контроль за рівнем акустичного та електромагнітного впливу і т. п.
щодо територіальної альтернативи 1.
Територіальні обмеження, визначені містобудівною, інженерно-транспортною та промисловою інфраструктурою (забудовою), яка склалася на території планованої діяльності та поряд з нею. Обмеження щодо планованої діяльності встановлюються кадастрово-земельними обмеженнями, обмеженнями щодо облаштування кабельних ліній, включаючи рельєф; кількістю вільних земельних ділянок комунальної власності, які будуть оформлюватися в користування (оренду/сервітут) та ін. Необхідно дотримуватись виконання вимог ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів». СЗЗ для об’єктів електроенергетичної інфраструктури передбачені відповідно до чинних норм і правил (згідно ДСТУ 8339:2015 «Вітроенергетика. Вітроелектростанції. Оцінювання впливу вітроелектростанцій на навколишнє середовище», та інших нормативних документів), а також згідно ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», вимог ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів», вимог ДСН № 239-96 «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань» та ін. Об’єкт не входить до видів виробництв і об'єктів І, II та III класу небезпеки за санітарною класифікацією підприємств, виробництв та споруд відповідно до ДСП-173-96. В межах планованої СЗЗ від ВЕУ житлова забудова, та об’єкти, прирівняні до неї – відсутні. У разі необхідності виїмки ґрунту для будівництва фундаментів ВЕУ будуть враховані вимоги Земельного кодексу щодо зняття та перенесення родючого шару та його відновлення після будівництва. У разі необхідності видалення зелених насаджень будуть враховані вимоги законодавства, що регулює порядок такого видалення.
щодо територіальної альтернативи 2.
Відсутні за відсутності територіальної альтернативи.
7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами:
щодо технічної альтернативи 1.
Інженерна підготовка території включає планування майданчиків та облаштування фундаменту ВЕУ та інших споруд, майданчику відкритого зберігання комплектуючих ВЕУ, під’їзних доріг і шляхів до об’єкту будівництва. При розробці проекту фундаментів, всі заходи з інженерної підготовки та захисту проектованої території від несприятливих природних явищ (зсуви, ерозія схилів, підтоплення тощо) будуть розроблятися з урахуванням результатів інженерно-геологічного вишукування. Топографо-геодезичні, інженерно-геологічні, гідрологічні, екологічні, археологічні та інші вишукування виконуватимуться у необхідному обсязі згідно з чинним законодавством. Проектні рішення в період будівництва та експлуатації будуть забезпечувати раціональне використання ґрунту, будуть передбачені заходи протидії підтопленню, просіданню, активізації інших екзогенних процесів, а також охоронні, відновлювані, захисні та компенсаційні заходи.
щодо технічної альтернативи 2.
Інженерна підготовка території аналогічна як для технічної альтернативи 1, додатково крім вищезазначених обмежень будівництво СЕС на землях енергетики потребує додаткових зайнятих площ. Еколого-інженерна підготовка охоплює планування майданчиків та облаштування фундаментів, майданчику відкритого зберігання комплектуючих для СЕС, під’їзних доріг і шляхів до об’єкту будівництва. До складу проектних рішень, з урахуванням результатів інженерно-геологічного вишукування, будуть включені необхідні заходи з інженерної підготовки та захисту проектованої території від несприятливих природних явищ. Передпроектні вишукування включають проведення (за необхідності) топографо-геодезичних, інженерногеологічних, гідрологічних, екологічних, археологічних та інших вишукування. В проекті мають бути закладені охоронні, відновлювані, захисні та компенсаційні заходи, а також заходи щодо раціонального використання природних ресурсів.
щодо територіальної альтернативи 1.
Планова діяльність включає необхідність планування та облаштування майданчиків для розміщення об’єктів електроенергетичної інфраструктури. При реалізації проекту здійснюються всі необхідні заходи з інженерної підготовки та захисту досліджуваної території від несприятливих природних явищ (зсуви, ерозія схилів, підтоплення тощо) з урахуванням результатів інженерно-геологічних вишукувань. Топографо-геодезичні, інженерно-геологічні, та інші вишукування виконуються у необхідному обсязі згідно з чинним законодавством. Проектні рішення в період будівництва та експлуатації забезпечуватимуть збереження та раціональне використання природніх ресурсів, передбачатимуться заходи протидії підтопленню, просіданню, активізації інших екзогенних процесів, а також охоронні, відновлювані, захисні та компенсаційні заходи. Планування території передбачено з метою вирішення питання максимального збереження існуючого ландшафту та забезпечення безперешкодного відведення (стоку) дощових вод; забезпечення захисту від несприятливих геофізичних процесів і явищ (зсуви, ерозія, підтоплення) - вирішується з урахуванням інженерно-геологічних вишукувань.
щодо територіальної альтернативи 2.
Відсутні за відсутності територіальної альтернативи.
8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:
щодо технічної альтернативи 1.
Можливі впливи планованої діяльності з будівництва та експлуатації ВЕС на довкілля включають: Під час будівництва: Клімат і мікроклімат: вплив відсутній. Повітряне середовище: відбувається незначне забруднення повітряного середовища від працюючих будівельних машин та механізмів. Концентрації шкідливих речовин в повітрі не перевищують нормативів, встановлених законодавством України. Водне середовище: не передбачає будь-якого довгострокового впливу на поверхневі або підземні водні ресурси. Потенційний незначний вплив на ґрунтові води може виникнути в результаті витоків або розливів дизельного палива або мастильних матеріалів на ділянці розташування будівельного обладнання або транспортних засобів. Грунт: джерелом забруднення можуть стати стоки поверхневих вод з території будівництва, забруднення від паливно-мастильних матеріалів, технічних рідин, що зберігаються неналежним чином, а також забруднення будівельним сміттям. Земельні роботи з влаштування фундаментів та прокладання підземних електричних кабелів припускають виїмку значного обсягу ґрунту. Верхній шар ґрунту буде зніматися і окремо зберігатися. По завершенню будівельних робіт частина збереженого ґрунту буде використана для покриття фундаментів вітрових турбін, інша частина – може бути використана для відновлення пошкоджених ділянок території. Після облаштування ВЕУ ділянка навколо неї (за винятком площі під’їзних шляхів) зберігатиме своє первинне призначення. Культурна спадщина: вплив на культурну спадщину відсутній. Однак якщо на етапі будівництва виявиться можливий вплив на культурну спадщину, то для зменшення впливу суб’єкт господарювання чітко дотримуватиметься вимог і положень законодавства України, зокрема Закону України «Про охорону культурної спадщини». Рослинний світ: Прямі загрози, які могли б сприяти порушенню ґрунтового та рослинного покриву в процесі будівництва ВЕС та ЛЕП, мінімальні або відсутні. Будуть передбачені дії, направленні на зменшення можливих ризиків щодо порушення природного рослинного покриву при будівництві ВЕУ. Природно-заповідний фонд: Території ПЗФ вищого рангу (природні заповідники та національні парки) в межах площадки ВЕС та буферних зонах знаходяться на достатній відстані. Прогнозований вплив площадки ВЕС на природні комплекси територій ПЗФ відсутній. Майданчики ВЕУ та ПС розташовані поза межами територій Смарагдової мережі. Частина підземної кабельної лінії для видачі потужності (довжиною орієнтовно 400 м.) пересікає територію Смарагдової мережі Kamianobridskyi (SiteCode: UA0000240). Тваринний світ: впливи, обумовлені будівництвом ВЕС та ЛЕП на тваринний світ характеризуються як низькі, дуже низькі або відсутні. План заходів, направлений на мінімізацію можливих впливів буде розроблений згідно результатів проведеного дослідження тваринного світу. Шумовий вплив: на стадії будівництва джерелом шуму є автотранспорт, а також будівельна техніка, які не будуть мати довгострокового шкідливого впливу. Під час експлуатації: Повітряне середовище: Вплив на повітряне середовище є позитивним, очікується скорочення викидів оксиду вуглецю (CO2). Водне середовище: Відсутній. Експлуатація ВЕС не чинитиме негативного впливу на роботу водопровідних та каналізаційних мереж. Генерування електроенергії відбувається без використання водних ресурсів. Ґрунт: незначним джерелом забруднення можуть стати паливномастильні матеріали та відходи. Ризик буде зменшений за рахунок ретельного управління будівельними роботами, безпечного зберігання паливно-мастильних матеріалів, технічних рідин та інших небезпечних речовин та суворого контролю за відходами та поводження згідно з чинним законодавством. Біорізноманіття: впливи, обумовлені будівництвом і експлуатацією ВЕС на рослинність, птахів, кажанів та інші види фауни характеризуються як низькі, дуже низькі або відсутні. План заходів, направлений на мінімізацію можливих впливів буде розроблений відповідно до результатів, отриманих від дослідження з впливу Проекту на флору і фауну регіону. Під час будівництва та експлуатації ВЕС буде проводитися моніторинг з впливу ВЕС на рослинність, птахів і кажанів, інші види фауни. Шумовий вплив: Рівень шуму від функціонування ВЕС в житловому районі нижче межі, встановленої в санітарних нормах. Навколишнє соціальне середовище: проект ВЕС матиме позитивний вплив на місцеву економіку через зайнятість місцевого населення під час будівництва, а також в більш довгостроковій перспективі у вигляді плати за оренду земельних ділянок і податкових надходжень до місцевого бюджету, плати за послуги місцевих комунальних служб і зайнятості технічного обслуговуючого персоналу. Проект передбачає залучення значних інвестицій, що матиме позитивний вплив на економіку ОТГ, району та області. Навколишнє техногенне середовище: у зв’язку з відсутністю в межах ділянки ВЕС промислових та житлово-цивільних об’єктів, наземних і підземних споруд, вплив ВЕС на техногенне середовище не розглядається.
щодо технічної альтернативи 2.
Аналогічні як для технічної альтернативи №1. Клімат і мікроклімат: впливу не очікується. Повітряне середовище: Під час будівництва: відбувається незначне забруднення повітряного середовища від працюючих будівельних машин та механізмів. Під час експлуатації: вплив на повітряне середовище є позитивним, очікується скорочення викидів оксиду вуглецю (СО2) Вплив на атмосферне повітря при будівельних роботах короткостроковий, екологічно обґрунтований. Геологічне середовище та ґрунти: Відповідно аналізу геологічного середовища та ґрунтів майданчиків розміщення СЕС і прилеглої території, небезпечні геологічні процеси (сейсмічні, карстові, зміщення пластів) відсутні. Під час будівництва основним впливом на ґрунти буде збільшення вразливості до ерозії через ущільнення ґрунту та втрату рослинності. При будівництві фундаментів під обладнання СЕС, ПС та КЛ попередньо проводиться зрізання рослинного ґрунту з майданчика будівництва. Складування рослинного і мінерального ґрунту в тимчасових відвалах проводиться окремо. Частина рослинного ґрунту використовується для покриття обвалування, решта розрівнюється на прилеглій території. Також є потенційна можливість забруднення ґрунтів відходами. Під час експлуатації вплив на ґрунти геологічне середовище та ґрунти малоймовірний. Забруднення ґрунтів паливо-мастильними матеріалами від транспортних засобів зведений на мінімум за рахунок передбаченого твердого покриття. Водне середовище: Під час будівництва: виконання земляних робіт, будівництво доріг та використання важких транспортних засобів не призведе до зміни схеми поверхневого дренажу. Передбачається, що всі потреби в воді (питна та для будівельних робіт) буде постачатися транспортними засобами за потреби. Потенційні джерела забруднення підземних вод під час будівництва включають витік і розлив масла з машин та скидання санітарних відходів та стічних вод. Планована планованої діяльності здійснюватиметься за межами прибережно-захисних смуг, які визначені статтею 88 Водного кодексу України; з урахуванням впровадження організаційнотехнічних та природоохоронних заходів – вплив під час монтажу СЕС оцінюється як екологічно допустимий; під час експлуатації СЕС – вплив на водне середовище відсутній, оскільки відсутні джерела, які впливають на стан водного середовища.. Природно-заповідний фонд: Території ПЗФ (вищого та нижчих рангів) у межах площадок СЕС їх буферних зон відсутні. Територія проектування не відноситься до земель природних заповідників, національних парків або інших об’єктів заповідного фонду. Рослинність: Прямі загрози, які сприятимуть порушенню рослинного покриву в процесі будівництва та експлуатації мінімальні або відсутні. За потреби будуть передбачені відповідні компенсаційні заходи та дії, направленні на зменшення можливих ризиків щодо порушення природного рослинного покриву при будівництві та експлуатації. Тваринний світ: існує два способи, в яких планована діяльність може мати несприятливий вплив на тваринний світ: пряма втрата середовища існування і втрата середовища проживання через занепокоєння (акустичний вплив обладнання, наявність на ділянці людей, пожвавлення руху транспорту). СЕС встановлюються таким чином, щоб уникнути місць середовищ існування представників фауни. Культурна спадщина: Проект не має безпосереднього впливу на будь-яку міжнародну або національно визнану культурну спадщину. Акустичний вплив: під час будівництва: будівельний шум, як правило, носить тимчасовий характер; під час експлуатації: відсутній. Навколишнє техногенне середовище: на суміжних до земельної ділянки територіях відсутня житлово-цивільна і промислова забудова, тому об'єкт не буде справляти впливу на навколишні промислові, сільськогосподарські, житлово-цивільні об'єкти і соціальну організацію територій. Навколишнє соціальне середовище (населення): будівництво та експлуатація планованої діяльності буде надавати позитивний вплив на місцеву економіку через довгостроковій перспективі - у вигляді орендної плати за земельну ділянку і податкових надходжень до місцевого бюджету, Проекту є вагомим внеском у розвиток як регіональної економіки, так і економіки України в цілому.
щодо територіальної альтернативи 1.
Як для технічної альтернативи № 1. Прийняті санітарно-гігієнічні, протипожежні, містобудівельні й територіальні обмеження згідно діючих нормативних документів, зокрема: ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» (затверджені наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. №373, зареєстрованим у Мін’юсті 24.07.96 р. за №379/14040), ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» (введений в дію
01.10.2019 р. наказом Мінрегіону України №104 від 26.04.2019 р.) (перелік не є вичерпним).
щодо територіальної альтернативи 2.
Відсутні за відсутності територіальної альтернативи.
9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”).
Друга категорія
4 Енергетичну промисловість Енергетичну промисловість: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу); поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше; промислове брикетування кам’яного і бурого вугілля; гідроелектростанції на річках незалежно від потужності; гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС); вітрові парки, вітрові електростанції, що мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше;"
10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав).
Підстав немає
11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з ОВД виконується у відповідності до ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 23 травня 2017 року.
12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості.
Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля; проведення громадського обговорення планованої діяльності;
аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що
враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;
врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої
діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.
У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля.
На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.
У період воєнного стану в Україні громадські слухання проводяться у режимі відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення.
13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Протягом 12 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій.
У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.
14. Рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде
Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде: Повідомлення про початок будівельних робіт / дозвіл на початок будівельних робіт (Документ дозвільного характеру, що передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ПКМУ від 13 квітня 2011 р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»). Інші документи дозвільного характеру, передбачені законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження (згідно з пунктом 9 статті 9 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля»).
(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)
що видається /реєструється відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю або іншим уповноваженим на це органом згідно з законодавством.
(орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)
15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до
Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації , 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98, envir@loga.gov.ua, (032)238-73-83, Начальник відділу оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки Сорока Назарій Любомирович
(найменування уповноваженого органу, поштова адреса, електронна адреса, номер телефону та контактна особа)
{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 824 від 14.09.2020}
