Сплачуйте податки правильно: детальний розбір на прикладі майнових податків
Шановні платники податків!!!!!
Сплачуйте податки правильно: детальний розбір на прикладі
майнових податків
Для спрощення процесу сплати податків Державна податкова служба України підготувала для громадян пам’ятку з детальними інструкціями щодо сплати податкових зобов’язань з майнових податків, зокрема земельного податку, як через мобільні застосунки банків, так і у касі банківських установ.
Приклад 1. Сплата через мобільний застосунок банку
Щоб сплатити податкове зобов’язання через мобільний додаток банку:
- відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків;
- заповніть платіжну інструкцію, вказавши:
- власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);
- найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку
(використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС); - суму земельного податку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- призначення платежу:
- код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
- додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
- перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
- підтвердіть платіж.
ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються, у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції.
Приклад 2. Сплата через касу банку
Для сплати у касі банку надайте касиру таку інформацію:
- власний податковий номер та ПІБ;
- найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- сума земельного податку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);
- призначення платежу:
код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);
додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).
Наступний крок:
- перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),
- власноруч підпишить правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.
ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.
Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.
РЕЗУЛЬТАТ: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.
Електронні сервіси – важлива складова системи управління комплаєнс-ризиками
У приміщенні ЦОП Яворівської ДПІ проведено «круглий стіл» з платниками податків, під час якого фахівці ДПІ акцентували увагу, що Державна податкова служба України активно впроваджує систему управління податковими комплаєнс-ризиками, метою якої є підвищення ефективності податкового контролю та водночас сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства з боку платників.
До основних видів податкових комплаєнс-ризиків відносяться:
- ризик реєстрації (особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не виконують зазначених норм законодавства),
- ризик звітності (платники не подають або несвоєчасно подають податкову звітність),
- ризик декларування (зазначення платниками недостовірних або неповних даних у податкових деклараціях),
- ризик сплати (платники не сплачують податкові платежі до бюджету або сплачують їх несвоєчасно, у неповному обсязі).
Податківці наголосили, що електронні податкові сервіси є невід’ємною складовою системи управління комплаєнс-ризиками, інструментом, через який здійснюється обмін інформацією між ДПС та платниками. З одного боку, податкова використовує сервіси для моніторингу, аналізу та управління ризиками. З іншого боку, платники використовують зазначені сервіси для власного контролю своїх податкових зобов’язань та мінімізації ймовірності порушень.
Так, електронні сервіси забезпечують платникам:
- своєчасне та коректне подання звітності.
Електронний кабінет значно спрощує процес складання та подання звітності, зменшуючи ймовірність помилок, пов’язаних з ручним заповненням. Автоматичні перевірки складених документів допомагають платникам завчасно виявити логічні помилки;
- контроль за станом рахунків.
Завдяки Електронному кабінету, мобільному застосунку «Моя податкова» (для ФОП) та сервісу «InfoTAX» платники можуть у будь-який час перевірити стан своїх розрахунків з бюджетом, що дозволяє оперативно реагувати та уникати штрафів за несплату податкових платежів;
- доступ до актуальної податкової інформації.
Завдяки загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсу (ЗІР) та іншим інформативним ресурсам ДПС платники мають доступ до актуальних роз’яснень податкового законодавства, що допомагає їм правильно розуміти норми законів та уникати помилок у господарської діяльності;
- комунікацію та зворотній зв’язок.
Електронний кабінет та інші сервіси є платформою для офіційної комунікації між ДПС та платниками.
Електронні сервіси ДПС є фундаментальним елементом сучасної податкової системи, що забезпечує прозорість, ефективність та сприяє зниженню комплаєнс-ризиків для усіх учасників податкових відносин.
Також, обговорювались питання безбар’єрності, наголошено на важливості створення рівних умов доступу до податкових послуг для всіх громадян, зокрема – для захисників і захисниць України, а також основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року.
Крім того, присутніх поінформували про право громадян на податкову знижку. Зупинились на категоріях громадян, у яких виникає таке право.
Контакти “гарячих ліній” ГУ ДПС у Львівській області: https://lv.tax.gov.ua/kontakti//
Комунікаційна платформа: lv.ikc@tax.gov.ua
Підписатись на сторінку Фейсбук https://www.facebook.com/tax.lviv
Отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів
Фахівці Яворівської ДПІ інформують.
Статтею 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817) визначено, що Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (Єдиний реєстр ліцензіатів) – це складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб’єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва та/або на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини.
Згідно із ст. 34 Закону № 3817 адміністратором та держателем Єдиного реєстру ліцензіатів є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який забезпечує вільний та безоплатний доступ до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів.
За потреби ліцензіат має право звернутися до органу ліцензування із заявою про надання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів, що подається у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (ПКУ).
Форми, зокрема, заяв щодо отримання витягів з Єдиного реєстру ліцензіатів та витягів з Єдиного реєстру ліцензіатів для відповідного виду ліцензій затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів надається ліцензіату в електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, протягом одного робочого дня з дня отримання відповідної заяви, та має містити відомості, внесені до такого реєстру на дату отримання заяви про надання витягу.
Суб’єктам господарювання, які використовують РРО/ПРРО!
Начальник Яворівської ДПІ Петро Шот надав коментар.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Тобто, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.
Враховуючи викладене, у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО та/або ПРРО не пізніше наступного робочого дня до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО та/або ПРРО.
Аналогічні дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).
Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зокрема, встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Форма та зміст розрахункових документів встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), що розроблене відповідно до ст. 8 Закону № 265.
Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/ПРРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.
Отже, основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека), визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та ПРРО.
Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек ПРРО, наприклад, заводський номер РРО, чи про відмітку режиму роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).
Звіт про контрольовані операції: що, коли і кому подавати
Яворівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції, а також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, якщо платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції.
Граничний термін подання звіту про контрольовані операції за 2024 звітний рік – до 01 жовтня 2025 року.
Хто зобов’язаний подати звіт про контрольовані операції?
Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, звіт про контрольовані операції подають платники податків, що здійснювали:
а) господарські операції з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);
г) господарські операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.21 цього підпункту;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Згідно п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39. ст. 39 ПКУ, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідальність за неподання та несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції, відповідно до вимог ст. 39 ПКУ, передбачена п. 120.3 та п. 120.6 ст. 120 ПКУ.
Додатково повідомляємо, що звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
